ТЕКСТЫ

Что мы можем этому противопоставить из своей мовы?

...
АПОФЕОЗ РІДНІЙ МОВІ

Москаль – тот скажет: есть хочу,
Я пить хочу и спать хочу.
Сказал – и баба с воза!
Конечно – это проза!

А от у нас – не прозаїчно,
А винятково поетично!

У нас: я хочу їстоньки,
У нас: я хочу питоньки,
А потім: хочу спатоньки!

Ну, де ще є такі слова
(Вірніш, такі дієслова)
Ласкаві і пестливі,
Чутливі і красиві?

Война, конечно, есть война
И «a là guerre comme a là guerre», –
На нежности скупа она.
Но вот разительный пример:
«Їхав козак на війноньку,
Сказав: прощай, дівчиноньку,
Прощай, дівонько, чорнобривонько,
Їду в чужу сторононьку».

В якій ще мові можна так,
Щоб хтось «війну» назвав «війнонька»
І щоб чужбину звав козак,
Як любу, ніжно: «сторононька»?

А де іще, мої рідненькі,
Вам скажуть: «будьте здоровенькі»?

Москаль – той скаже: сидя, стоя.
А німець скаже: sitzend, stehend.
Англієць скаже: seating, standing.
Ну що я тут скажу? –
Скукота і нудота,
Але це їх турбота!

Бо я стою навстоячки,
Бо я сиджу навсидячки,
Навлежачки лежу.
І взагалі, навходячки,
Я все життя навскачечки,
Я все життя навбіжечки
Біжу, біжу, біжу.

По-русски: я люблю – и все!
Что – женщину, что – водку,
Что – книгу, что – селедку!

У нас, бач, є «кохаю»,
«Люблю» і «полюбляю»,
А також «вподобаю».

Бо я жінок кохаю,
Люблю і полюбляю…
Горілку ж не кохаю,
Хоч і люблю, бажаю…

Люблю я попоїсти,
Та не кохаю їсти…
А з тим, кого я вподобаю,
Бувать люблю і полюбляю.

Щоб Вам доконче було знати
І силу мови уявляти,
Один ще приклад хочу дати, –
Так можуть лиш у нас сказати:

«Бажаю Вам шаленого кохання
І пестощів несамовитих!
Хай сповнення нестерпного жадання
Вам зичить любощів і радощів великих!»

Так, саме так: «шаленого кохання!» –
Що ж, спробуй оце щире побажання
Ти перекласти на якусь російську,
Або, ще гірше, на якусь англійську!

Можливо, забудеш тепер, мать твою,
Не наше, чуже: «Happy birthday to you!».


Автор: Гоман Олег Гаврилович, зав. каф. гидроаэромеханики Днепропетровского национального университета



...

...


Спасибо, потешил.
Напомнило, как когда-то давно, мой товарищ,
предложил мне перевести на русский слово "скотынятко".
Что-то вроде "скотинушка", но не то!
Обозначающие части языков (синтаксис) ближе, чем
обозначаемые (семантики).



А как тебе это?

Морква на городi,
У саду бджола.
Жаба на болотi
Крила розвела.
Хоче полетiти,
Тихо каже "Ква!"
Але в небо взмити
Hе да╨ Москва.
Знають, знають хитрi
Клятi москалi
Те, що у повiтрi -
Жаби - королi.
Що, розкинув крила,
Мов зелений птах,
Цiлий день парила б
Жаба в небесах.
Що могла б дiстати
Hавiть до зiрок,
Що створив лiтати
Жаб зелених бог.
Але щось трима╨,
Тягне до трави.
Жаба точно зна╨ √
То рука Москви.

Только что за завтраком, переключая телеканалы, напал на интервью с Лесем
Подеревьянским (какой-то украинский "модерный" писатель. Не читал, но
имя на слуху). Он поведал, что написал сценарий, в котором такое
недоразумение, как Россия просто не существует. Исчезло и всё!
Думаю, что здесь этническое очень сильно переплетено с политическим.
В одной из украинских ежедневных политических программ участвует ваш
Евгений Киселёв, который был на НТВ. По-моему, у него такие же взгляды.

НБ

--.